Бунд - це ... Що таке Бунд?

(від євр. Bund - союз) - мелкобурж. націоналіст. орг-ція, що об'єднувала гол. обр. напівпролетарські шари євр. ремісників зап. областей Росії. Називався "Загальним єврейським робочим союзом в Литві, Польщі і Росії". Виник у вересні. 1897 на заснує. з'їзді євр. с. -д. груп у Вільно. Центр. органами Б. були "арбетер Штим" ( "Голос рабочего" - вид. нелегально в Росії) і "Ідішер арбетер" ( "Євр. робочий" - вид. в Женеві закордонним к-те Б.). З 1901 Б. видавав за кордоном інформаці. листок "Останні вісті" (до січ. 1906 вийшло 256 номерів). З самого свого зародження Б. був носієм націоналізму і сепаратизму в робочому русі Росії. У найважливіших питаннях с. -д. руху Б. займав оппортуністіч. позиції, підтримував "економістів", меншовиків, ліквідаторів, вів боротьбу проти більшовиків і більшовизму. У 1898 на I з'їзді РСДРП Б. увійшов до складу РСДРП як автономна орг-ція, самостійна лише в питаннях, що стосуються спеціально євр. пролетаріату. IV з'їзд Б. (апр. 1901) зажадав перебудувати РСДРП на засадах федерації. Оппортуністіч. позиція і націоналістіч. тенденції Б., піддалися різкій критиці з боку В. І. Леніна і редакції "Іскри" (NoNo 7 і 8). На Другому з'їзді РСДРП (1903) бундівці відстоювали вимогу федеративного принципу побудови партії, т. Е. Поділу партії по нац. ознакою. Б. вимагав визнання його єдності. представником євр.робочих в РСДРП. Коли домагання Б. були відхилені, він вийшов з РСДРП. Протиставляючи інтереси євреїв інтересам трудящих ін. Національностей, Б. приніс величезну шкоду робітничого руху. В. І. Ленін у статті "Чи потрібна" самостійно. політичне життя. партія "евр. пролетаріату" (1903) рішуче викривав шкоду націоналізму, яку проповідує Б. Після II з'їзду РСДРП бундівці, борючись проти революц. соціал-демократії Росії і Польщі, зімкнулися з сіоністським перебігом Поалей-Ціон (робочий сіонізм). Під впливом загального революційного. підйому на IV об'єднає. з'їзді РСДРП (1906) Б. знову увійшов в РСДРП, але з усіх питань займав меншовицькі позиції і не виконав рішення з'їзду про об'єднання соціал-демократів на місцях в єдиних с. -д. орг-ціях. Програмного вимогу більшовиків про право націй на самовизначення Б. протиставив (на VI з'їзді Б. у 1905) вимогу "культурно-національної автономії", чим сприяв роз'єднання сил пролетаріату. У роки столипінської реакції займав ліквідаторську позицію. Лідери Б. підтримували меншовиків-ліквідаторів і сприяли Л. Троцькому в освіті антиленінські серпневого антипартійного блоку. Ліквідаторських ЦК Бунда (М. Лібер, Р. Абрамович) вступив у відкриту зв'язок з реакц. евр. націоналістами. VI ( "Празька") Всеросс. конференція РСДРП (1912) виключила бундовцев в числі ін. опортуністів з партії. Під час 1-ї світової війни Б. займав соціал-шовіністіч. позицію. Після Февр. революції 1917 бундівці примкнули до меншовиків, підтримували контр- революційне Врем. пр-во і боролися проти більшовицької лінії на перехід до соціалістичної. революції. У період Окт. революції бундівці виступили з вимогою створення коаліційного.пр-ва, а в грудні. 1917 на своєму 8-му з'їзді виробили тактику боротьби проти Рад. республіки. Лідери Бунда (Р. Абрамович, Айзенштадт), емігрувавши за кордон, вели антисов. роботу, разом з меншовиками випускали контрреволюц. журн. "Социалістіч. вісник". Разом з тим серед рядових членів Б. намітився перелом на користь співпраці з Рад. владою. В кін. 1918 Б. виникли лев. групи. Це призвело до розколу і потім до самоліквідації Б. У 1920 на своїй 12-й конференції бундівці визнали за необхідне відмовитися від оппозиц. тактики по відношенню до Рад. влади. У березні 1921 на 13-й конференції в Мінську бундівці, всупереч позиції правого крила, прийняли рішення про офіц. входження в РКП (б). Частина бундовцев діяла за кордоном у складі різних антисов. орг-ций. Літ. : Див. Довідковий том до 4 видавництва. Соч. В. І. Леніна, ч. 1, с. 55-56; КПРС в резолюціях ..., ч. 1, 7 видавництво. , С. 47, 58, 113, 119, 132, 134, 270; Плеханов Г. В., Відповідь нашим непослідовним сіоністам, Соч. , Т. 13, М. -Л. , 1926; Другий з'їзд РСДРП. Протоколи, М., 1959. С. В. Шепров. Москва.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.