Бюргерства - це ... Що таке бюргерства?

(нім. Bürgertum, від Bürger - городянин, гір. Житель) - середній шар гір. населення зап. -Європа. пор. -століття. міста, що складався гл. обр. з самостійно. майстрів-ремісників і середніх і дрібних торговців. Юридично поняття Б. була набагато ширшою. Воно охоплювало всіх жителів пор. -століття. міста, які підпадали під дію гір. права, т. е. всіх чл. гір. громади (включаючи і верхівку гір. населення - патриціат, іноді і деяких феодалів, що придбали права В.), на противагу просто "жителям", які не входили до гір. громаду; Б. (городяни) виступало як феод. стан. Б. формувалося в процесі боротьби (11-13 ст.) З феод. сеньйорами за гір. землю, звільнення від феод. експлуатації та чиновницького свавілля. В осн. бюргери походили з залежних селян і сільських ремісників, які тікали (або переселилися за угодою зі своїми панами) в місто. На ранній стадії гір. розвитку (прибл. до 14-15 вв.) гір. громада зазвичай вільно і охоче приймала до свого складу (т. е. в число бюргерів) всіх втікачів, допомагаючи кріпакам придбати особисту свободу. Особиста свобода і випливали з неї виключить. підсудність гір. суду, право розпоряджатися своїм майном і ін. привілеї були обязат. ознаками бюргерського стану. Осн. масу Б. становили ремісники, які об'єднуються в цехи. Б., економічно зацікавлена ​​в централізації країни, підтримувало королев, влада проти великих феодалів.У боротьбі з феод. роздробленістю велику роль зіграли юристи з числа бюргерів, притягалися королев, владою до держ. управління (франц. легісти, ісп. летрадос). З виникненням т. П. Станової монархії Б., посилився економічно, отримало право брати участь в станово-представить. установах. Залучення Б. до держ. управління було досить різним по країнам: значне у Франції, нікчемне, напр. , в Німеччині. В майна. відношенні Б. (не тільки в широкому, але і у вузькому сенсі) не було єдиним: верхівка його, що складалася з багатьох майстрів і торговців, різко відрізнялася за своїм становищем від бідних бюргерів - гл. обр. дрібних ремісників, часто фактично втрачається економіч. самостійність і спускалися до лав плебейства. Тільки верхівка Б. представительствовала в станових установах. Вона ж захоплювала владу в місті у випадках перемоги Б. над патрициатом. Процес розшарування Б. особливо посилився в період пізнього середньовіччя. Питання про соціальний склад пор. -століття. Б. знайшов різне тлумачення в бурж. літературі. З одного боку, має місце заперечення майна. нерівності, різкого соціального розшарування і клас. боротьби всередині Б. (нім. вчені Р. Зом і особливо К. Бюхер і Г. Бєлов), з іншого - модернізація, зближення верхівки Б. з буржуазією (нім. історик Г. Зівекінг, бельг. історик А. Пиренн і ін. ). Б., займаючи в феод. об-ве двойствен. становище (з одного боку, це стан податное, непривілейований, неполноправное, з іншого - заможний прошарок населення, верхівка догрого експлуатувала гір. низи), брало активну участь в антіфеод. виступах, проявляючи в той же час схильність до угоди з феодалами і до зради нар. мас.Це проявилося, напр. , В гір. повстаннях у Франції і особливо чітко під час Хрест. війни 1524-25 в Німеччині. У той же час дрібне Б. часто виступало совм. з плебейством і селянами. Б. зіграло величезну роль у розвитку феод. суспільства. За влучним висловом Ф. Енгельса, воно уособлювало собою подальший розвиток вироб-ва та обміну, освіти, соціальних і політичне життя. установ ( "Про розкладання феодалізму ...", див. К. Маркс і Ф., 2 вид., т. 21, с. 407). Будучи складовою частиною феодального об-ва, Б. в той же час сприяло розвитку товарно-ден. відносин, подтачивавших феод. систему. УІО створило свою гір. культуру, що несли в собі паростки антіфеод. ідеології і підготувала гуманистич. рух епохи Відродження. У 16-18 вв. з частини В., переходила до капіталістичного. методам произова, відбувалося формування класу буржуазії, яка виступила гегемоном в ранніх буржуазних. революціях. Елементи В., ще не сформувалися в буржуазію, часто грали в соціальних рухах пізнього середньовіччя і в бурж. революціях реакц. роль, чіпляючись за свою цехову винятковість, прагнучи врятувати залишки своїх пор. -століття. вольностей і привілеїв (частина франц. Б. в епоху релігії. воєн 16 ст., Б. деяких южнонідерл. міст в період революції 16 ст.). У мн. країнах з уповільненим капіталістичного. розвитком, зі збереженням (хоча б формальним) цехової системи бюргерські шари довгих. час продовжували існувати і в новий час (напр., в Німеччині). Літ. : Енгельс Ф., Хрест. війна в Німеччині, М., 1952; його ж, Про розкладання феодалізму і виникнення нац. гос-в (додаток до "Хрест, війні в Німеччині"); Стоклицкая-Терешкович В. В., Нариси з соціальної історії ньому. міста в XIV-XV ст. , М. -Л. , 1936; її ж, Осн.проблеми історії пор. -століття. міста X-XV-віків, М., 1960; Левицький Я. А., Міста і гір. ремесло в Англії в X-XII ст. , М. -Л. , 1960; Тьєррі О., Досвід історії походження і успіхів третього стану, обр. соч. , Пров. з франц. , М., 1937; Пиренн А., Ср. -століття. міста Бельгії, пров. з франц. , М., 1937; Луццатто Д., Економічна історія Італії; Античність і середні століття, пров. з італ. , М., 1954; Бєлов Г., Гор. лад і гір. життя пор. -століття. Німеччини, пров. з нім. , М., 1912; Кирилова А, А., З соціальної історії міст Англії XIII в. , В сб. Пор. століття, в. 13, М., 1958; Pirenne H., Histoire économique de l'occident medieval, Bruges, 1951; Maurer G., Geschichte der Städteverfassung in Deutschland, Bd 1-4, Erlangen, 1869-71. Див. Також ст. Місто і літературу до неї. В. А Єрмолаєв. Саратов.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.