МІСЬКА РЕФОРМА 1870 - це ... Що таке МІСЬКА РЕФОРМА 1870?

Міське стан 16 червня 1870 році, - одна з бурж. реформ в Росії. З падінням кріпосного права і розвитком капіталізму міста перетворювалися в великі пром. , Торг. і адм. центри. Зростала гір. населення і чисельність міст. Г. р. мала на меті підняти х-сть міст і залучити до управління ними верхівку міста - велику фінанс. і торг. буржуазію. Підготовка Г. р. почалася в 1862, але тільки в 1870 проект був затверджений царем і оприлюднений. Г. р. заміняла колишні станові думи всесословнимі гір. установами місцевого самоврядування. Розпорядиться. органами були міські думи, а виконавчими - обрані думами міські управи. Члени гір. дум вибиралися на 4 роки і називалися "голосними". Склад голосних вагався в межах від 30 до 72. У Москві їх було 180, в. Петербурзі - 250. Управи складалися з 2-3 чол. під головуванням гір. голови, к-рий був одночасно і попер. гір. думи. Правом вибору в гір. думи користувалися особи, які досягли 25 років, які володіли нерухомою власністю, обкладеного оцінним збором, власники пром. і торг. підприємств і купці, які вносили гір. збори. Робочі, дрібні службовці та особи умств. праці, які не мали нерухомої власності, позбавлялися избират. права. Вибори в гір. думи проводилися по т. н. "трикласній" избират. системі, відповідно до величини сплачуваних на користь міста зборів.У результату багатотисячна маса дрібних платників податків обирала в думу таку ж кількість голосних, як дек. десятків великих промисловців і купців. У Петербурзі, напр. , В першій курії було 275 виборців, у другій - 849, а в третій - 16 355 і кожна курія обирала рівну кількість гласних. У Москві дві перших курії, які вибирали разом 2/3 гласних, становили лише 13% загального числа виборців. Така система майна. цензу забезпечувала переважання в думі крупної фінансової і торгово-промислової буржуазії. Компетенція гір. товариств. управління була обмежена місцевими госп. питаннями: зовн. благоустрій міста, заходи проти пожеж, піклування про розвиток місцевої торгівлі і пром-сті, охорони здоров'я і нар. освіти ( "переважно. в госп. відносно") і т. п. На гір. думи були покладені обязат. витрати з утримання пожежної охорони міста, поліції, в'язниць і казарм. На ці витрати доводилося в різний час від 20 до 60% всього бюджету. Гор. доходи думи складалися з оцінного збору з нерухомого майна, податку з пром. і торг. підприємств, митних зборів за таврування ваг і мір, аукціони тощо. і зборів з належали місту підприємств (торг. ряди, лазні, гір. бійні і ін.). Всі ці доходи не покривали зростаючих витрат міста. Думи і управи не мали примусить. владою, вони підкорялися строгій опіки губернатора і хв. внутр. справ. Губернатор міг накласти вето на будь-яку постанову думи і управи. При всій своїй обмеженості Р. р. все ж була кроком вперед в порівнянні з дореформ. організацією гір. управління. Вона сприяла недо-рому поліпшенню гір. х-ва. Побудовані на бурж. принципі майна. цензу виборні гір. думи і управи більш відповідали потребам капіталістичного.розвитку, ніж попередні станові органи гір. управління. Нове у Міському положенні 11 червня 1892 (див. "Контрреформи") ще більш звузило склад представництва на користь великої буржуазії і дворян і обмежило права гір. товариств. управління. Числ. склад гір. дум скорочувався більш ніж в 2 рази. Перевага на виборах гласних віддавалася власникам нерухомої власності, для яких брало майна. ценз був значно підвищений (до 3 тис. р. в столицях, до 1 тис. р. в повітових містах і 300 р. в невеликих гір. поселеннях). Прикажчики і дрібні торговці були зовсім виключені зі складу виборців. Число виборців різко скорочувалася. Жодне постанову гір. думи не могло бути проведено в життя без схвалення губ. начальства. По суті гір. самоврядування перетворювалося в підсобний орган пр-ва з питань місцевого х-ва. Але і в такому урізаному вигляді царизм не наважився провести Г. р. в Польщі, Ср. Азії і Фінляндії, де гір. думи були створені. Літ. : Ленін В. І., Гонителі земства і Аннібале лібералізму, Соч. , 4 видавництва. , Т. 5; 2 ПСЗ, т. 45. отд. 1, no 48498; Нове у Міському положенні вис. затв. 16-го червня 1870 р М., 1871; Миш М. І., Міське положення 11 червня 1892 року з відносяться до нього узаконениями, 8 видавництво. , П., 1915; Мат-ли, що відносяться до нового товариств. пристрою в містах імперії (у Міському стан 16 червня 1870 г.), т. 1-3, СПБ, 1877; Пажитнов К. A., Гор. і земське самоврядування, СПБ, (1913); Пічета В. І., Гор. реформа 1870, в кн. : "Три століття", т. 6, М., 1913; Шрейдер Г.І., Місто чи міське положенні 1870 р в кн. : Історія Росії в XIX в. , Т. 4, (СПБ, 1908-09); його ж, Міська контрреформ 11 червня 1892 р там же, т. 5, (СПБ, 1909). В. В. Гарміза. Москва.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред.Е. М. Жукова. 1973-1982.