Фрісландії - це ... Що таке Фрісландії?

(голл. vriesland) - ист. область біля берегів Сівши. м. Спочатку Ф. наз. вся тер. , Заселена фризами. В кін. 1 ст. до н. е. - 5 ст. н. е. вона номінально входила до складу Рим. імперії, але рим. вплив був незначним, і фризи зберегли у себе родоплемінної лад зі слабкими ознаками його розкладання. У 4 ст. Ф. аж до зал. Лауверс-Зе підпорядкували франки, в 7 ст. вона стала самостійною, в кін. 8 ст. була включена Карлом Великим до складу імперії Каролінгів; в Ф. насаджувалися християнство, феод. порядки, були осн. монастирі. У 9 ст. Ф. піддалася руйнівним нападам норманів, в сер. 9 ст. вони заснували тут своє герцогство, проіснувало до 885. З 870 (остаточно з 925) Ф. входила до складу Герм. королівства. Сліди феод. ладу в ній збереглися лише в монастирях, селянство в основній масі стало знову особисто і поземельно вільним і жило самоврядними сільськими громадами за законами своїх давніх "Правд" (див. Фризька правда). Прошарок багатих землевласників складалася повільно, і до 16 в. в Ф. так і не склалося ні дворянства, ні розвиненого феодалізму. З первонач. території Ф. поступово відокремилися від. частини. На 3. виділилася обл. Кеннемерланд, що стала в 11 ст. , Основою графства Голландія. В 1287 голл. графи приєднали до своїх володінь т. н. Зап. Ф. (тер. До 3. від зал. Зейдер-Зе; в основному відповідає суч.провінції Нідерландів Сівши. Голандія). Область на схід від зал. Зейдер-Зе (до р. Емс) склала т. Н. Середню Ф. (або Власне Ф.). Тут в 11 в. існувало особливе маркграфство Ф., в к-ром правил (до 1089) будинок Брюнон. Власне Ф., фактично зберігаючи свою незалежність, стала об'єктом агресії з боку графів Голландії, єпископів Утрехтського, "Священної Рим. Імперії", а пізніше герцогів Гелдерна, на короткий час встановлювали своє (зазвичай формальне) панування над усією Ф. або її частинами. Центр. влади в ній не було. На місцях влада здійснювали окремі монастирі, великі землевласники, селянські громади. У 13 ст. міста Ставерен, Леуварден, Доккюм і ін. стали локальними торг. -ремесл. центрами, підпорядковує собі сіл. округи. Найбільше значення мав р Гронінген, через к-рий йшов вивезення с. -х. товарів з Ф., в ньому відбувалися (регулярно з 1361) общефрізскіе ландтаги. Боротьба феткоперов і схірінгеров внутрішньо послабила Ф. Усилившийся Гронінген (поступово р-н Гронінгена відокремився від власне Ф.) в 1467 - 91 підпорядкував собі її сх. р-ни. У 1498 герцог Альбрехт Саксонський отримав від імператора Максиміліана I суверенні права на Ф., к-які він здійснив лише силою зброї до 1500. Однак в 1509 почалося повстання фризів, к-рим надав допомогу герцог Карл Гелдернская, а проти нього виступив Карл Габсбург ( майбутній имп. Карл V), який купив в 1515 суверенні права на Ф. у який втік з неї герцога Саксонського. У 1524 Ф. була включена до складу "Бургундського округу" імперії зі статусом спадкової сеньйорії, ставши однією з 17 нідерландських провінцій. Актом тисяча п'ятсот тридцять два в Ф. були створені Штати, де засідали по 3 делегати від дворян, міст і селянських общин. У 1532-35 Ф. стала ареною діяльності революц.анабаптистів. У 1572, в ході Нідерландської буржуазної. революції, Ф. приєдналася до повстання проти Іспанії, в 1579 підписала Утрехтський унію і увійшла до складу респ. Сполучених провінцій. Нині Ф. - провінція королівства Нідерланди (адм. Ц. - м Леуварден). Провінція Ф. - розвинений с. -х. район (пасовищне молочне тваринництво, вівчарство, рибальство). Т. п. Сх. Ф. (нім. Ostfriesland) - область на схід від р. Емс (колонізувати фризами між 600 і 1200), виділилася в ході боротьби феткоперов і схірінгеров в самостійно. графство, що керувалося в 1454-1744 представниками будинку Кірксена. У 1744 Сх. Ф. була захоплена Пруссією, в 1815 відійшла до Ганноверу, разом з до-рим в 1866 знову перейшла до Пруссії (нині - в ФРН, в землі Ніж. Саксонія, адм. Ц. - м Емден). Літ. : Borchling С, Muuss R., Die Priesen, Breslau, 1931; Wielen H. G. W. van der, Friesland door de eeuwen heen, deel 1-2, Middelburg, 1937-40; Boeles P. G. J. A., Friesland tot de elfde eeuw, 2 druk, 's-Gr. , 1951. A. Н. Чистозвонов. Москва.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.