Удмуртії - це ... Що таке Удмуртії?

(самоназв. - удмурт) - нація. В рус. письмових пам'ятках 14-16 ст. згадуються під назв. "ари", "аряне", "отякі". У царській Росії їх називали вотяки (останнє назв. Вживалося і недо-рої час після Окт. Революції). Осн. маса В. (бл. 69%) живе в Удм. АРСР (484 т. Ч., Перепис 1970). Невеликі групи У. розселені також в map. , Тат. , Башк. АРСР і в Кіровській і Пермської обл. Загальна числ. в СРСР - 704 тис. ч. (1970). Удм. мова належить до пермської групи фінно-угорських мов і ділиться на 4 діалекти (сівши., півд., середній, периферійний). Писемність з'явилася в 2-й пол. 18 в. на рус. основі. Віруючі У. православні. За мовою до У. відносяться Бесерм'яни, що мешкають на С. Удм. АРСР і становлять особливу етнографіч. групу У. Вони втрачають свою самобутність і зливаються з У. За даними археології, етнографії і палеоантропології, походження У. пов'язана з стародавніми племенами - носіями ананьинской (8-3 ст. до н. е.), пьяноборской (кін. 1-го тис. до н. е. - 1-е ст. н. е.) і Чепецький (9-13 ст. н. е.) археол. культур. З кін. 1-го тис. Н. е. на племена У. значить. вплив зробили болгари Волзько-Камський, а з кін. 13 - поч. 14 ст. - татари, з 11-13 вв. простежуються зв'язку У. з російськими. У 15 - 1-й пол. 16 ст. територіально і в адм. відношенні У. не уявляли єдиного цілого. Вони становили дек. груп (Ватка, Калмез і ін.). Сівши. У. входили до складу Вятської землі (з 1 489 - частина Вел. Князівства Московського), а південні - Казанського ханства.Все р. 16 в. , Після розпаду Казанського ханства, У. повністю увійшли до складу Рос. гос-ва. З цього часу посилюється процес складання єдиної народності У. З найдавніших часів осн. заняттями У. були землеробство, скотарство і полювання (остання в наст. час втратила своє госп. значення). Після Окт. революції в економіці і культурі перш пригнобленого народу відбулися докорінні економіч. зміни. Склався нац. робітничий клас і інженерно-технічні. інтелігенція. Колективізоване сіл. г-во стало високомеханізованим. Ліквідовано неписьменність. У процесі соціалістичної. будівництва У. сформувалися в соціалістичній. націю. Самобутня нац. культура отримала подальший розвиток, що знаходить вираз у зобразить. позов-ве (вишивання, візерункове ткацтво та ін.), музиці, фольклорі. Створюються нац. лит-ра, драматичне, оперне і хореографічне позов-ва. Про історію, економіку і культуру В. див. Також в ст. Удмуртська АРСР. Літ. : Народи Європейської частини СРСР, т. 2, М., 1964; Нариси історії Удмуртської АРСР, т. 1-2, Іжевськ, 1958-62; Генинг В. Ф., археологич. пам'ятники Удмуртії, Іжевськ, 1958; Питання фіно-угорського мовознавства, в. 4, Іжевськ, 1967; Трефілов Г. Н., Походження удмуртського народу, Іжевськ, 1956; Беліцер В. Н., Народний одяг удмуртів, М., 1951; Смирнов І. Н., вотяки, Каз. , 1890. В. Е. Владикін. Іжевськ.

Радянська історична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. Під ред. Е. М. Жукова. 1973-1982.